Народився 18 вересня 1922 р. в с. Горенські Виселки Воронезької губ. (нині Воронезька обл., РФ). Розпочав службу в лавах Червоної армії з 1 вересня 1939 р. З перших днів німецько-радянської війни В. Небольсін мобілізований у діючу армію. Проходив службу із червня до грудня 1941 р. на Західному, з липня 1942 р. до серпня 1943 р. на Південно-Західному, із серпня до жовтня 1943 р. на Степовому, з жовтня 1943 р. на 2-му та 3-му Українських фронтах. Був тричі поранений (у вересні та грудні 1941, у січні 1943).
З нагородного листа щодо відзначення орденом Олександра Невського капітана Віктора Небольсіна: «Тов. Небольсін після поранення комбата прийняв на себе командування батальйоном і продовжує успішно керувати ним. При взятті м. Богучар та с. Дьченкове батальйон тов. Небольсіна був попереду підрозділів, що наступали. Тов. Небольсін з групою 20 бійців увірвався в м. Богучар, очистив його від противника, дав можливість усім підрозділам частини, що наступали, увійти до м. Богучар та закріпитися на околицях міста для оборони. Під час наступу тов. Небольсін був завжди попереду свого батальйону, своїм особистим прикладом надихав бійців підрозділу на виконання поставленого бойового завдання».
З нагородного листа щодо відзначення орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня командира 1-го стрілецького батальйону 173-го гвардійського полку гвардії майора Віктора Небольсіна: «12 березня 1944 р. в бою за с. Богданівка і соцгосп "Прогрес" тов. Небольсін під артилерійським та мінометним вогнем противника підняв в атаку, зламав сильний опір противника і зайняв соцгосп "Прогрес"».
З нагородного листа щодо відзначення орденом Червоного Прапора заступника командира 178-го гвардійського стрілецького полку гвардії майора Віктора Небольсіна: «У важкий момент, коли противник переходив у контратаку з переважаючими силами піхоти з танковою підтримкою, тов. Небольсін, ризикуючи життям, виходив до бойових порядків і особисто керував відбиттям контратаки. …Вранці 4 травня 1945 р. під час відбиття контратаки на плацдармі р. Ельба командира полку було важко поранено. Командування полком прийняв на себе тов. Небольсін до прибуття нового командира. Протягом дня полк під керівництвом тов. Небольсіна відбив 5 контратак противника».
За віддану службу та сумлінне виконання бойових завдань В. Небольсін нагороджений численними орденами і медалями. Був учасником Параду Перемоги 1945 р.
Після війни продовжив службу. Закінчив військову академію ім. М. В. Фрунзе та Військову Академію Радянської Армії. Завершив кар’єру 24 січня 1973 р. у званні полковника. Проживав у м. Москва. Помер 24 жовтня 1982 р.
Нагороди:
орден Червоного Прапора (29.05.1945)
орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (10.06.1944)
орден Олександра Невського (11.02.1943)
орден Червоної Зірки (05.11.1954)
медаль «За бойові заслуги» (15.11.1950)
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (09.05.1945)
медаль «За визволення Праги» (09.06.1945)