Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – орден Дружби народів (небойова), молодша – орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах CРСР».
Орден Червоної Зірки заснований Постановою Президії ЦВК СРСР 6 квітня 1930 р. для нагородження військовослужбовців за заслуги у справі оборони країни як у воєнний, так і в мирний час. Статут ордена затверджений 5 травня 1930 р., змінювався кілька разів, остання редакція затверджена у березні 1980 р.
Орден має таку саму назву, як і символ Червоної армії, який існував з 1918 р. і носився на лівому боці мундира. Після закінчення Громадянської війни металеву червону зірку перемістили з грудей на кашкет.
Уперше орденом Червоної Зірки був нагороджений командир особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії, командарм 1-го рангу В. Блюхер 13 травня 1930 р. за блискуче проведену операцію з відбиття атаки під час подій на Китайсько-Східній залізниці 1929 р. Останнє нагородження відбулося 24 грудня 1991 р. Останнім кавалером ордена Червоної Зірки став мічман В. Разумович.
Орденом Червоної Зірки також нагороджували в мирний час за заслуги, які не пов’язані з веденням бойових дій. За видатні заслуги у справі хірургічного лікування 7 липня 1933 р. був нагороджений начальник центрального шпиталю Народного Комісаріату з воєнних і морських справ П. Мандрика.
Під час Другої світової війни вперше орденом Червоної Зірки 8 липня 1941 р. був нагороджений стрілець-радист бомбардувальника молодший сержант Д. Бєловол за збиті 3 ворожі літаки.
У післявоєнний час орден Червоної Зірки здебільшого вручався (нараховують близько 900 тис. нагороджень) за вислугу років, що значно знизило його авторитет. Відтак існували численні випадки повторного нагородження орденом.
За час існування ордена Червоної Зірки було здійснено 3 876 742 нагородження (з них 1 740 отримали військові частині і з’єднання Червоної армії та Військово-морського флоту, у тому числі 14 чехословацьких і польських частин). З моменту затвердження ордена і до кінця Другої світової війни орденом було нагороджено 2 881 500 осіб.
Із Статуту про нагороду
Орденом нагороджувалися військовослужбовці радянської армії, Військово-морського флоту, прикордонних та внутрішніх військ, співробітники органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особи рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ за великі заслуги у справі оборони Союзу РСР як у воєнний, так і в мирний час, у забезпеченні державної безпеки. Нагороду також могли отримати військові частини, військові кораблі, з’єднання, організації, виробництва, заклади, а також військовослужбовці інших країн.
Орден Червоної Зірки початково носився на лівому боці мундира. Указом від 19 червня 1943 р. встановлювався порядок носіння орденів, які мали форму зірки. Орден Червоної Зірки став носитися на правому боці мундира і розташовувався після ордена Вітчизняної війни ІІ ступеня.
Опис нагороди
Авторами проєктів ордена були художник В. Купріянов і скульптор В. Голенецький (автори ескізів ордена Леніна).
Орден Червоної Зірки виготовлявся зі срібла 925 проби і являв собою опуклу п’ятикутну зірку, яка покрита червоною емаллю. У центрі розташований медальйон у формі щита з рельєфною фігурою червоноармійця на повний зріст у шинелі та будьонівці з гвинтівкою в руках, готовий атакувати. По контуру щита напис «ПРОЛЕТАРИИ ВСЕХ СТРАН, СОЕДИНЯЙТЕСЬ!», а внизу – «СССР». Під щитом рельєфне срібне зображення серпа і молота. Щит із червоноармійцем, серп, молот та обідок зірки були оксидовані. На реверсі знак має нарізний штифт з гайкою для прикріплення ордена до одягу.
Загальна вага ордена – 33,25±1,62 г. Розмір – від 47х47 до 50х50 мм (залежно від року випуску).
Стрічка до ордена шовкова муарова бордового кольору з поздовжньою сірою смужкою посередині шириною 5 мм. Ширина стрічки – 24 мм.
Типи нагороди в різний час
За 60 років існування орден Червоної Зірки залишався практично незмінним. Проте фалеристи виділяють 7 типів знака в залежності від часу виготовлення. Усі вони відрізняються тільки розмірами ордена, позою червоноармійця, якістю чеканки та елементами на реверсі.
Тип 1. «ГОЗНАК» (1930–1936 рр.)
Знак ордена цього типу зустрічається доволі рідко. Виготовлявся зі срібла 925 проби і латуні. П’ятикутна зірка покрита червоною емаллю. Знак складається з двох деталей (передньої і задньої зірки), спаяних між собою. Усередині знак порожній. Центральний медальйон припаяний до аверса зірки. Червоноармієць на медальоні розвернутий прямо, а не правоуч, як на наступних типах ордена. Це єдиний тип ордена, де лівий край шинелі відвернутий. Кінчик багнета, який він тримає в руках вказує на кінець літери «С» у написі. Реверс також відрізняться від наступних типів. У центрі припаяний латунний гвинт і двоступінчата шайба. Під гвинтом вибито тавро «ГОЗНАК», над ним – порядковий номер. Загальна вага ордена – 33,25±1,62 г. Розмір – від 47,5х47,5 мм. Було виготовлено близько 800 екземплярів цього типу.
Тип 2. Без тавра (1936–1937 рр.)
Від першого типу відрізняється розмірами (49х49 мм), зірка цільноштампована, а не складається з двох частин, як у першого типу. На другому і наступних типах ордена червоноармієць розвернутий праворуч, його положення тіла свідчить про готовність до атаки. Кінчик багнета, який він тримає в руках, вказує на початок літери «О» у написі. На реверсі відсутнє тавро, порядковий номер нанесений штихелем. Було виготовлено близько 1 800 екземплярів цього типу.
Тип 3. «МОНДВОР» (1937–1941 рр.)
Від попереднього типу відрізняється тільки реверсом. Над гвинтом з круглою шайбою нанесене тавро «МОНДВОР», внизу – порядковий номер. Виділяють кілька варіантів цього типу, які відрізняються лише розміром тавра та способом його нанесення.
Було виготовлено близько 10 тис. екземплярів цього типу.
Тип 4. «Три заклепки» (осінь 1941 р.)
Від попереднього типу відрізняється тільки реверсом. Центральний медальйон кріпиться до зірки не за допомогою пайки, а трьома заклепками. Тавро «МОНЕТНЫЙ ДВОР» вибито у два рядки і розташоване над заклепкою, у верхньому куті зірки.
Було виготовлено близько 4 тис. екземплярів цього типу.
Орден Червоної Зірки. Тип 5, різновид 2
Тип 5. «МОНЕТНЫЙ ДВОР» (1941–1954 рр.)
Найпоширеніший тип ордена. Від попереднього відрізняється лише відсутністю заклепок. Тавро «МОНЕТНЫЙ ДВОР» розташовано ближче до центра знака. Виділяють два різновиди цього типу. Відмінність між ними полягає у формі кінців п’ятикутної зірки. Другий різновид має заокругленіші, ніби обрублені кінці.
Було виготовлено понад 3 млн екземплярів цього типу.
Тип 6. «Новий медальйон» (1954–1991 рр.)
Тип відрізняється від попередніх зображенням червоноармійня на центральному медальоні. Права нога у нього розвернута праворуч, тулуб дещо нахилений вперед. Кінчик багнета, який він тримає в руках вказує на простір між літерами «О» і «Е» у написі. Кінці зірки тупі. Розмір ордена – 48,5х48,5 мм.
Було виготовлено понад 700 тис. екземплярів цього типу.
Тип 7. «Дублікат»
В умовах воєнних дій існували непоодинокі випадки втрати кавалером ордена Червоної Зірки. У такому разі видавався дублікат. На реверсі, крім тавра і порядкового номера, наносилася літера «Д». Існували випадки, коли слово «ДУБЛИКАТ» було написано повністю. Його наносили як методом штамповки, так і штихелем. Для дублікатів також використовували вже виготовлені ордени з порядковими номерами. При цьому номер видаляли і наносили номер загубленої нагороди.
Кавалери ордена, представлені в експозиції (номер нагороди)
- Бєлєнко Володимир Васильович (№ ???, № 120978)
- Бєляєв Петро Михайлович (№ ???)
- Берман Семен Давидович (№ 234850, № 1006833)
- Богорад Самуїл Нахманович (№ 3227066)
- Бондарев Євген Олексійович (№ 98732, № 1176492)
- Вайнер Іссак Аронович (№ 330244)
- Герасимов Іван Миколайович (№ 239437, № 3521003)
- Граник Яків Ілліч (№ 121173)
- Губіш Володимир Григорович (№ 450061)
- Давидов Давид Мойсейович (№ 791)
- Дерябін Іван Костянтинович (№ 3248340)
- Дібров Пилип Давидович (№ 12510, № 3135470)
- Кантор Арон Анісімович (№ 1921046, № 2534398)
- Кір’янов Микола Олександрович (№ 8642)
- Конєв Анатолій Іванович (№ 367304, № 3307976)
- Лев Абрам Волькович (№ 149451)
- Левченко Гордій Іванович (№ 3702298)
- Мазур Лейзер Абрамович (№ 3592490)
- Максимов Леонід Михайлович (№ 15805)
- Нахманович Абрам Наумович (№ 168103)
- Озеров Володимир Іванович (№ 3423923, № 3613933)
- Пєгов Степан Петрович (№ 2692062)
- Риженко Григорій Іванович (№ 989196)
- Саянний Іван Архипович (№ 340801, № 3393932)
- Силенко Варфоломій Ілліч (№ 99574, № 908538)
- Смородинський Залман Романович (№ 1585717)
- Цесарський Яків Соломонович (№ 188713)
- Шехтман Іцко Лейбович (№ 27121)
- Шухман Беньямін Юделевич (№ 1235437, № 3279155)
- Якушев Олександр Васильович (№ 992520)
Цікаві факти
- Орден Червоної Зірки посідає перше місце в радянській нагородній системі за кількістю нагороджень. Але, водночас, він один із небагатьох орденів СРСР, які майже не змінювалися зовнішньо за час свого існування.
- У роки Другої світової війни орден Червоної Зірки – найпопулярніша нагорода. Разом з орденами Вітчизняної війни І та ІІступенів орден Червоної Зірки входив до т. зв. «малого офіцерського набору – комплекту нагород, що був доступний молодшим офіцерам (командирам взводів та рот).
- До початку Другої світової війни орденом Червоної Зірки вже було здійснено понад 21 500 нагороджень за війни в Іспанії, з Японією, Фінляндією (у тому числі 17 частин і установ). Найбільше нагород (1 935) було пов’язано з боями біля озера Хасан у 1938 р.