Народився 2 жовтня 1922 р. у Варнавінському р-ні Горьковської обл. (нині Нижегородська обл., РФ). У липні 1940 р. був призваний до лав Червоної армії.
З лютого 1943 р. гвардії старший лейтенант В. Озеров командував батареєю 112-го гвардійського армійського гарматного артилерійського полку, з 1944 р. – батареєю 39-ї гвардійської гарматної артилерійської Київсько-Рівненської Червонопрапорної бригади.
Брав участь у боях за Житомир та Бердичів, форсуванні р. Одер та інших операціях. За вміле керівництво батареєю у проведених наступальних боях на Одерському плацдармі та «завдані при цьому великі втрати противнику, за доблесть та мужність» гвардії капітан Озеров 20 лютого 1945 р. нагороджений орденом Червоного Прапора.
У квітні 1945 р. брав участь у боях на західному березі р. Шпреє під час її форсування. Це забезпечило радянській армії встановлення контролю над населеним пунктом Кантдорф (земля Бранденбург, Німеччина). Під час взяття м. Віттенберг 26 квітня 1945 р. гвардії капітан В. Озеров своїм вогнем знищив 3 міномети та 35 солдатів супротивника. За «зразкове виконання завдань командування» 2 червня 1945 р. був нагороджений орденом Олександра Невського.
Відомостей про подальшу долю, місце проживання та дату смерті наразі немає.
Нагороди:
орден Червоного Прапора (20.02.1945)
два ордени Олександра Невського (28.07.1944, 02.06.1945)
орден Вітчизняної війни І ступеня (22.02.1944)
два ордени Червоної Зірки (30.12.1956, 22.02.1968)
дві медалі «За бойові заслуги» (20.08.1943, 15.11.1950)
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (09.05.1945)
медаль «За визволення Праги» (09.06.1945)