У цьому розділі представлена інформація про військовослужбовців, які були удостоєні почесного звання «Герой Радянського Союзу».
Звання «Герой Радянського Союзу» (далі «ГРС») – найвища державна нагорода часів Радянського Союзу. Була затверджена постановою Центрального Виконавчого Комітету (далі – ЦВК) СРСР від 16 квітня 1934 р. як відзнака за особисті або колективні заслуги перед радянською державою і суспільством, що пов’язані зі здійсненням героїчного подвигу. Надавалося, як правило, за видатні подвиги, що пов’язані з ризиком для життя, військові заслуги (зокрема і за вміле командування), політ у космос, порятунок людей тощо. Перше звання «ГРС» було присвоєне від 20 квітня 1934 р., останнє – 24 грудня 1991 р. З другої половини 1970-х рр. звання «ГРС» надавали видатним партійним керівникам і державним діячам за вислугу років, у зв’язку з ювілеями, святами тощо, що значно знизило авторитет відзнаки.
Постановою ЦВК СРСР у 1936 р. було встановлено, що особам, яким надано звання «ГРС», вручати найвищу нагороду Радянського Союзу – орден Леніна. У серпні 1939 р. було затверджено медаль «ГРС», з жовтня 1939 р. її перейменували на медаль «Золота Зірка», яку вручали Герою Радянського Союзу разом із орденом Леніна і грамотою Президії Верховної Ради СРСР.
Згідно зі статистикою, найвищий ступінь відзнаки СРСР – звання «ГРС» за весь час існування цього звання (1934–1991 рр.) було присвоєно 12 862 особам, 12 – містам-героям (Волгоград, Керч, Київ, Ленінград, Мінськ, Москва, Мурманськ, Новоросійськ, Одеса, Севастополь, Смоленськ, Тула) і 1 – фортеці-герою (Брестська фортеця). Разом 12 875 нагород.
Однак, існували випадки позбавлення звань за ганебні вчинки за попереднім звинуваченням і засудженням особи (існували випадки засудження до страти – розстріл). Відомо, що інколи нагороди повертали, відновлювали звання і реабілітовували особу (часто посмертно), але існує 72 випадки невідновлення у званні і 13 історій відміни наказу, як необґрунтованого.
Отже, з 12 875 випадків присвоєння звання «ГРС» за весь період існування цього звання, надано 12 777 особам (без врахування позбавлених і не відновлених – 72 випадки, 13 – відмінені накази, 12 – міст, 1 – фортеця).
Статистичні дані
|
Інформація
|
Дані
|
Джерело
|
|
Звання Героя Радянського Союзу за весь час існування звання (1934–1991 рр.) отримали
|
12 875 нагород, з них:
12 862 осіб (з них 72 позбавлених звань і 13 осіб, накази по яким відмінені);
12 міст
1 фортеця
|
1) Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 70.
|
|
Звання Героя Радянського Союзу за весь час існування звання (1934–1991 рр.) за періодами отримали
|
12 875 нагород, з них:
632 – за подвиги, здійснені до 1941 р.
11 694 – за подвиги у період 1941–1945 рр.
549 – за подвиги у післявоєнний час
|
Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 70.
|
|
12 862 особи (із врахуванням позбавлених і відмінених), з них:
630 – за подвиги, здійснені до 1941 р., з них:
416 – радянсько-фінська війна;
70 – бої на р. Халкін-Гол;
59 – Громадянська війна в Іспанії;
34 – полярні експедиції;
26 – бої на о. Хасан;
14 – бої в Китаї;
11 – виконання дальніх перельотів
11 572 – за подвиги у період 1941–1945 рр.
660 – за подвиги у післявоєнний час (з березня 1948 р.) (без 13 міст), з них:
168 – за подвиги у період 1941–1945 рр.;
122 – випробування авіатехніки;
85 – війна в Афганістані;
84 – польоти в космос;
55 – підводники та водолази;
26 – події в Угорщині;
22 – війна в Кореї;
21 – полярні експедиції;
17 – керівництво військами;
17 – ювіляри;
9 – боротьба з тероризмом;
7 – охорона кордонів;
7 – зовнішня розвідка;
6 – лідери дружніх країн;
6 – ліквідація Чорнобиля;
4 – ліквідація перевороту 1991р.;
2 – війна в Єгипті;
2 – освоєння авіатехніки
|
|
|
|
За національностями звання Героя Радянського Союзу отримали:
|
8 875 росіян
2 188 українців
338 білорусів[1]
182 татар
157 євреїв
105 грузинів
101 вірменин
99 казахів
тощо
|
Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 70.
|
|
8 160 росіян
2 069 українців
309 білорусів
161 татарин
108 євреїв
862 інших національностей
|
Очерки еврейского героизма / авт.-сост. Шапиро Г.С., Авербух С.Л. Киев–Тель-Авив, 1994. Т. 1. С. 717.
|
|
|
За національностями звання Героя Радянського Союзу на 100 тис. осіб населення отримали:
|
7,66 росіян
6,83 євреїв
5,88 українців
4,19 білоруса
|
Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 12.
|
|
Звання Героя Радянського Союзу за весь час існування звання (1934–1991 рр.) отримали 160 євреїв:
|
12 – за подвиги, здійснені до 1941 р.
144 – за подвиги у період 1941–1945 рр.
4 – за подвиги у післявоєнний час
|
На основі підрахунків Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні», зокрема з видань Свердлова Д.Ф. та Шапіро Г.С.
|
|
Звання Героя Радянського Союзу за весь час існування звання (1934–1991 рр.) отримали за бойові заслуги:
|
156 євреїв:
11 – за подвиги, здійснені до 1941 р.
144 – у період 1941–1945 рр.
1 – у післявоєнний час
|
На основі підрахунків Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»
|
|
Двічі звання Героя Радянського Союзу отримали:
|
158 осіб,
з них 3 єврея:
1) Волинов Б.В. – за політ у космос;
2) Драгунський Д.А – за бойові заслуги під час ДСВ;
3) Смушкевич Я.В. – за бойові заслуги під час Громадянської війни в Іспанії та на р. Халкін-Гол
|
Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 70.
|
|
За місцем народження євреїв звання Героя Радянського Союзу присвоєно:
|
160 євреїв:
Україна – 79 (49,4%)
Росія – 46 (28,8%)
Білорусь – 24 (15,0%)
Литва – 5 (3,1%)
Грузія – 2 (1,3%)
Молдова – 2 (1,3%)
Азербайджанська Республіка – 1 (0,6%)
Німеччина – 1 (0,6%)
|
На основі підрахунків Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»
|
|
Звання Героя Радянського Союзу уродженцям України присвоєно (усі за бойові заслуги):
|
79 євреям:
6 – за подвиги, здійснені до 1941 р.
72 – у період 1941–1945 рр.
1 – у післявоєнний час
|
На основі підрахунків Музеєм «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні»
|
[1] За іншими даними цього ж джерела: 8 736 росіян, 2 176 українців, 331 білорус. Див. Свердлов Д.Ф. Энциклопедия еврейского героизма. Москва: Дограф, 2002. С. 12.
