Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль Ушакова, молодша – медаль Нахімова.
Медаль заснована одночасно з медаллю «За відвагу» Указом Президії Верховної Ради СРСР 17 жовтня 1938 р. Пізніше, у 1947 р., у Положення про медаль були внесені зміни.
Ідея її створення полягала у потребі відзначити активне сприяння успіхам бойових дій та зміцнення бойової готовності військ у кількох воєнних конфліктах, що виникли в СРСР у другій половині 1930-х рр. Медаллю в основному нагороджувалися рядовий і сержантський склад, рідше – молодші офіцери.
Уперше медаллю «За бойові заслуги» були нагороджені 168 осіб 19 жовтня 1938 р. Через кілька днів «за зразкове виконання бойових завдань командування, за доблесть і мужність, проявлені під час оборони» району оз. Хасан (Далекий Схід), медаллю «За бойові заслуги» були нагороджені 1 158 бійців. Пізніше медаллю були відзначені військові, які брали участь у боях на р. Халхин-Гол (Монголія) – 2 842 бійці. До початку німецько-радянської війни медаллю «За бойові заслуги» були нагороджені близько 21 тис. осіб.
Під час німецько-радянської війни нагородження медаллю «За бойові заслуги» мало масовий характер. Після Другої світової війни медаль вручалася військовослужбовцям, які відзначилися в придушенні «контрреволюційного заколоту» в Угорщині (1956 р.).
За час існування медалі «За бойові заслуги» було здійснено близько 5 210 078 нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю нагороджувалися військовослужбовці Радянської армії, Військово-морського флоту, прикордонних і внутрішніх військ та інші громадяни СРСР, а також іноземці.
Медаль заснована для нагородження за вмілі, ініціативні та сміливі дії, що сприяли успішному виконанню бойових завдань військовою частиною, підрозділом; мужність під час захисту державних кордонів СРСР; відмінні успіхи в бойовій і політичній підготовці, освоєнні нової бойової техніки і підтримці високої обороноздатності військових частин і їх підрозділів та інші заслуги під час проходження дійсної військової служби.
Медаль «За бойові заслуги» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі Ушакова.
Опис нагороди
Автор малюнка медалі – художник С. Дмитрієв.
Медаль виготовлялася зі срібла 925 проби. Має форму круга діаметром 31–32,5 мм (залежно від типу). На аверсі медалі в три ряди розташований барельєфний напис «ЗА БОЕВЫЕ ЗАСЛУГИ». Над ним червоною емаллю нанесений напис «СССР», під ним – барельєфне зображення перехрещених гвинтівки зі штиком і шашки. Аверс медалі обрамлений по колу обідком шириною 1 мм. Реверс медалі гладкий.
Вміст срібла в медалі – 18,22 г (на 18 вересня 1975 р.). Загальна вага – 19,725±1,3 г.
Типи нагороди в різний час
У залежності від року виготовлення існує два типи медалі «За бойові заслуги».
Тип 1 «Прямокутна колодка» (1938–1943 рр.)
Цей тип аналогічний до Типу 1 медалі «За відвагу». Медаль має підвісну колодку прямокутної форми, що покрита шовковою муаровою червоною стрічкою, і закінчується рамкою з однією щілиною внизу. Існують кілька варіантів цього типу, які відрізняються кріпленням до колодки стрічки (притискна пластина з чотирма зубцями-«вусами» і гладка прямокутна пластина з притискною гайкою); видом металу, з якого виготовлено штифт (мідь, срібло чи бронза); товщиною медальйону; способом нанесення номеру на звороті; нанесення написів червоною фарбою (лак або емаль). Розмір медалі – 31х31 мм (без колодки). Кріплення медалі до колодки має додаткове з’єднувальне кільце, яке входить у вушка медалі і колодки. Тип 2 такого кільця не має. Було виготовлено близько 470 тис. екземплярів цього типу.
Тип 2 «П’ятикутна колодка» (1943–1991 рр.)
Від 19 червня 1943 р. вигляд медалі було змінено. Колодка стала п’ятикутною, обтягнута шовковою муаровою стрічкою сірого кольору шириною 24 мм і золотистими смужками по краях шириною 2 мм кожна. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Існує також кілька різновидів і варіантів цього типу. Вони відрізняються як аверсом, так і реверсом. На аверсі руків’я шашки пряме з одного боку або з обох, а в медалі Типу 1 воно заокруглене. Також різні форми вушок і види кріплень до медальйонів, нанесення написів червоною фарбою (лак або емаль). Відмінність у реверсах медальйонів полягає в наявності чи відсутності (із січня 1947 р.) порядкових номерів і способом їхнього нанесення. Розмір медалі – 32,5х32,5 мм (без колодки). Було виготовлено понад 4 млн 800 тис. екземплярів цього типу.
Герої, медалі яких представлені в експозиції (номер нагороди)
- Базилевський Борис Борисович (№ 293378)
- Бондарев Євген Олексійович (№ 1541882)
- Вайнер Іссак Аронович (№ 1519302)
- Валлер Лев Абрамович (№ 228092)
- Дерябін Іван Костянтинович (№ 3163408)
- Завидович Борис Маркович (№ 123488)
- Кіяшко Михайло Федорович (№ 2753597)
- Пєгов Степан Петрович (№ 1584096)
- Саянний Іван Архипович (№ ????)
- Шухман Беньямін Юделевич (№ ????)
Цікаві факти
- У січні 1939 р. було введено індивідуальне посвідчення до медалі «За бойові заслуги», яке вручалося нагородженому разом з медаллю. Після закінчення Другої світової війни такі посвідчення не вручалися, замість них видавали загальне «Посвідчення до медалі» (рос. «Удостоверение к медали») нового зразка. Тому індивідуальні посвідчення до медалей «За бойові заслуги» і «За відвагу» є доволі рідкісними.
- Згідно з Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 червня 1944 р. був введений порядок нагородження орденами та медалями за вислугу років, який діяв до відміни у 1958 р. Причиною такої відміни було помітне зниження престижу бойових медалей і орденів. Єдиною медаллю, якою відзначалися військовослужбовці за 10 років бездоганної служби в період 1944–1958 рр., була медаль «За бойові заслуги». За 15, 20 і більше років вручалися ордени.
- Репутація медалі «За бойові заслуги» була неоднозначною. Існували непоодинокі випадки глузування з нагороджень цією відзнакою жінок. Річ у тім, що багато хто вважав (варто відмітити, не без підстави), що медаль «За бойові заслуги» вручалася «похідно-польовим дружинам». Тому багато жінок відмовлялися носити цю винагороду.