Народився 24 квітня[1] 1916 р. в с. Сабуши Псковської губ. (нині Псковська обл., РФ). Розпочав службу в лавах Червоної армії з 15 липня 1936 р. У роки німецько-радянської війни служив на суднах Північного флоту. Із червня 1941 р. до 1 квітня 1942 р. П. Павлов спочатку був помічником командира, а потім – командиром судна 64-2 Північного флоту. При обороні головної бази Північного флоту брав участь у 49 боях з авіацією противника. З 1 квітня до 30 жовтня 1942 р. виконував дозорну службу і тралення на судні ТЩ-35. З грудня 1942 р. до 14 грудня 1944 р. капітан-лейтенант П. Павлов був командиром тральника 103. Продовжив свій героїчний шлях на ТЩ-113.
З нагородного листа щодо відзначення орденом Червоного Прапора Петра Павлова: «…виконував бойові завдання командування:
- Бойове тралення комунікацій в Карському, Баренцевому та Білому морях від мін противника.
- Успішно провів за тралом, у небезпечних від мін районах 30 транспортів і військових суден.
- Супроводжував 10 конвоїв з 14 транспортів до портів Нової Землі, Баренцева та Білого морів, успішно доставив їх до місця призначення.
- Виконував дозорну службу на підходах до баз Нової Землі та Головної Бази Північного Флоту.
…Особливо відзначився тов. П. Павлов, виконуючи бойові завдання командування на Новій Землі. У важких умовах Арктики, в умовах активної діяльності підводних човнів противника і навігаційної небезпеки, протягом 5 місяців, судно під командуванням Павлова виконало завдання бойового тралення, чим уможливило безпечне плавання наших кораблів».
За віддану службу та сумлінне виконання бойових завдань П. Павлов був нагороджений численними орденами і медалями.
Після закінчення Другої світової війни продовжив службу на флоті. Завершив кар’єру 17 серпня 1961 р. у званні капітана 2-го рангу (капітан-лейтенанта).
Відомостей про подальшу долю, місце проживання та дату смерті наразі немає.
[1] У деяких джерелах вказано – березень 1916 р.
Нагороди:
два ордени Червоного Прапора (22.02.1945, 30.04.1954)
орден Нахімова ІІ ступеня (24.11.1945)
два ордени Вітчизняної війни І ступеня (27.11.1943, 23.02.1948) і один орден ІІ ступеня (28.05.1945)
орден Червоної Зірки (02.06.1951)
медаль «За бойові заслуги» (05.11.1946)
медаль «За оборону Радянського Заполяр’я»
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»