Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль «За оборону Кавказу», молодша – медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
Медаль «За оборону Радянського Заполяр’я» заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 5 грудня 1944 р.
Ідея її створення належала працівникам розвідувального відділу штабу Карельського фронту і полягала у потребі відзначити подвиги учасників боїв за території Радянського Заполяр’я і його оборони.
Оборона Заполяр’я (битва за Заполяр’я) (червень 1941 р. – жовтень 1944 р.) – бойові дії військ Північного, Карельського фронту (з 1 вересня 1941 р.), сил Північного флоту та Біломорської військової флотилії ВМФ СРСР проти німецьких та фінських військ у Мурманській обл., Біломорській Карелії, на Баренцевому, Білому та Карському морях. У результаті операції Вермахт планував захопити важливі стратегічні пункти на півночі СРСР – незамерзаючий порт Мурманськ, Кіровську залізницю (сучасну залізничну лінію Санкт-Петербург – Мурманськ) і Кольський п-в з його багатими запасами корисних копалин.
29 і 30 червня 1941 р. в районі Титівки та хребта Муста-Тунтурі почалися бої між військами Червоної армії і Вермахту. Завдяки тактиці обходу і раптовій атаці військам противника вдалося зайняти Титівку і мати успіхи на початку операції. Після «корінного перелому», а також виходу Фінляндії з війни проти СРСР, у ході вдалих військових операцій радянської армії і її наступу 7 жовтня 1944 р., був звільнений район Петсамо. Цією операцією, по суті, і завершилися бойові дії в Заполяр’ї.
Втрати воюючих сторін у ході операції склали: з боку Червоної армії – понад 15 тис. осіб вбитими і пораненими; з боку Вермахту – близько 100 тис. вбитими, пораненими і полоненими.
Серед нагороджених медаллю «За оборону Радянського Заполяр’я» були як військові (наприклад, сержант О. Бачурин), так і цивільні (С. Артем’єв, І. Бєляєв, К. Устінова та ін.).
За час існування медалі «За оборону Радянського Заполяр’я» було здійснено близько 353 240 нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю нагороджувалися всі учасники оборони Заполяр’я, як військовослужбовці Червоної армії, Військово-морського флоту і військ НКВС, так і цивільні, які брали безпосередню участь в обороні регіону від 22 червня 1941 до листопада 1944 р. терміном не менше шести місяців, а також військовозобов’язаним та вільнонайманим, якщо вони брали участь в операціях від 20 вересня до 1 листопада 1944 р. Військові та цивільні, які отримали поранення у період оборони Заполяр’я або відзначені іншими нагородами в період оборони цього регіону, отримували медаль «За оборону Радянського Заполяр’я» незалежно від терміну участі в обороні.
Медаль «За оборону Радянського Заполяр’я» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За оборону Кавказу».
Опис нагороди
Автори рисунку медалі – підполковник В. Алов та художник О. Кузнецов.
Реверс медалі
Медаль «За оборону Радянського Заполяр’я» виготовлялася з латуні. Має форму круга діаметром 32 мм. На аверсі медалі в центрі зображено погруддя бійця в кожусі і шапці-вушанці з автоматом ПКШ. Ліворуч за фігурою бійця фрагмент бойового судна, над ним – літаки, унизу – танки. Зображення обрамлене обідком. Угорі по колу розташований напис «ЗА ОБОРОНУ СОВЕТСКОГО ЗАПОЛЯРЬЯ», унизу – стрічка і на ній символ «серп і молот». Аверс медалі обрамлений по колу обідком. На реверсі розташований напис «ЗА НАШУ СОВЕТСКУЮ РОДИНУ». Над ним – серп і молот. Усі написи і зображення на аверсі та реверсі опуклі.
Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою блакитного кольору шириною 24 мм. Посередині стрічки зелена смуга шириною 6 мм. Краї стрічки і зеленої смужки обрамлені білими смугами. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Цікаві факти
- Після Другої світової війни вручалася медаль «За оборону Радянського Заполяр’я», яка мала цільноштамповане вушко (з’єднане не за допомогою пайки, як на ранніх екземплярах) і на реверсі мала по контуру медальйона обідок. Медалі, які вручалися під час Другої світової війни або одразу по її завершенню такого обідка на реверсі не мали. Такі медалі вручалися особам, які з якихось причин не отримали медаль «За оборону Радянського Заполяр’я» у 1940-х рр.