ГЕРОЇ ТА НАГОРОДИ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ

03 Molev

Молодший унтер-офіцер М. Молєв.
12 березня 1916 р.

Народився 5 листопада 1891 р. в с. Мусці Псковської губ., Російська імперія (нині – територія м. Сольці Новгородської обл., РФ) у родині ремісника.

У 1908 р. закінчив чотирикласне міське училище, у 1910 – реальне училище. 1 листопада 1913 р. призваний до лав Російської імператорської армії. Служив рядовим в учбовій команді саперного лейб-гвардії батальйону в м. Санкт-Петербург.

Із серпня 1914 р. – учасник Першої світової війни. Брав участь у багатьох битвах і операціях, зокрема у Варшавсько-Івангородській, Віленській операціях, у Брусиловському прориві. У боях отримав поранення і контузію. Був нагороджений двома Георгіївськими хрестами і трьома медалями.

З листопада 1918 р. перебував у лавах РСЧА. Обіймав посаду командира взводу окремої запасної інженерної роти Петроградського військового округу, пізніше був командиром роти. 

04_Molev.jpg

М. Молєв (у другому ряду третій праворуч). 11-й саперний батальйон.
Смоленськ, 12 травня 1926 р.

У 1927 р. закінчив Курси вдосконалення командного складу Ленінградської військово-інженерної школи. Член ВКП(б) з 1931 р.

Учасник бойових дій на озері Хасан.

З 29 липня 1940 р. генерал-майор М. Молєв – начальник інженерних військ, а з 10 жовтня 1940 р. – начальник Інженерного управління Далекосхідного фронту. Готуючись до війни з гітлерівською Німеччиною інженерні війська під командуванням М. Молєва побудували близько 1 000 км доріг, оборонних ліній та укріплень. За це генерал-лейтенант Молєв був представлений до нагородження орденом Леніна, але отримав орден Червоної Зірки. За успішне планування та проведення операцій під час радянсько-японської війни генерал-лейтенант Молєв був удостоєний ордена Кутузова І ступеня. Також він був згаданий у наказі про подяки Верховного Головнокомандувача.

 Після війни М. Молєв був начальником інженерних військ Далекосхідного військового округу, а потім обіймав ту ж посаду в Ленінградському військовому окрузі.

Помер 28 квітня 1952 р. в Ленінграді (нині Санкт-Петербург). Похований на міському Богословському цвинтарі.

Нагороди:

орден Леніна (21.02.1945)

три ордени Червоного Прапора (22.02.1938, 03.11.1944, 06.11.1947)

орден Кутузова І ступеня (08.09.1945)

два ордени Червоної Зірки (22.02.1941, 04.06.1944)

медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (1945)

медаль «За перемогу над Японією» (1945)

медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (1938)