ГЕРОЇ ТА НАГОРОДИ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Історія створення нагороди

В ієрархії нагород старша – ювілейна медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (небойова нагорода), молодша – медаль «За взяття Будапешта» (бойова).

Медаль «За перемогу над Японією» заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 30 вересня 1945 р. Пізніше, у 1951 р., в Положення до медалі були внесені зміни.

Ідея її створення полягала у потребі відзначити перемогу СРСР у війні з Японією.

Радянсько-японська війна (9 серпня – 2 вересня 1945 р.) – збройний конфлікт між СРСР та Монгольською Народною Республікою з одного боку, та Японською імперією і Маньчжоу-Го – з іншого.

Після капітуляції Німеччини Японія продовжувала вести війну з Англією та США, незважаючи на Потсдамську декларацію про припинення воєнних дій з низкою інших умов. Оскільки Японія відкинула цей ультиматум, то, згідно з Ялтинськими домовленостями, СРСР вступила у війну 8 серпня 1945 р.

9 серпня 1945 р. три радянські фронти (Забайкальський, 1-й та 2-й Далекосхідні, які підтримували Тихоокеанський флот і Амурська річкова флотилія) перейшли в наступ. З боку радянської армії було зосереджено понад 1,5 млн осіб проти понад 1,2 млн потужної Квантунської сухопутної армії Японії. 17 серпня, у результаті раптового наступу і потужних ударів з трьох фронтів, Квантунська армія була оточена. До цього часу радянські війська звільнили Північну Корею, значну частину Китаю, Курильські о-ви і Південний Сахалін. 2 вересня Японія підписала акт про капітуляцію.

Втрати воюючих сторін у ході війни склали: з боку Червоної армії і союзних сил (МНР) – понад 12 тис. осіб вбитими, 24 тис. пораненими; з боку японських та союзних військ (за різними оцінками) – від 22 до 84 тис. вбитими, від 22 до 40 тис. пораненими.

Серед перших, хто був удостоєний медалі «За перемогу над Японією», матроси, солдати, старшини та офіцери 140-го розвідувального загону штабу Тихоокеанського флоту, а також його командир, старший лейтенант В. Леонов.

За час існування медалі «За перемогу над Японією» було здійснено близько 1 800 000 нагороджень.

З Положення про нагороду

Медаллю нагороджувалися всі військовослужбовці та особи вільнонайманого штатного складу, які брали безпосередню участь у бойових діях проти японської армії у складі військ 1-го і 2-го Далекосхідних та Забайкальського фронтів, Тихоокеанського флоту і Амурської річкової флотилії, а також ті, хто забезпечував бойові дії радянських військ на Далекому Сході.

Медаль «За перемогу над Японією» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після ювілейної медалі «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».

Опис нагороди

Автор рисунку медалі – художниця М. Лукіна.

028 Za peremogu Japan reversРеверс медалі

Медаль «За перемогу над Японією» виготовлялася з латуні. Має форму круга діаметром 32 мм. На аверсі медалі в центрі зображений профіль Й. Сталіна, такий, як і на аверсі медалі «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.», тільки повернутий праворуч. Над ним по колу розташований напис «ЗА ПОБЕДУ НАД ЯПОНИЕЙ». Аверс медалі обрамлений по колу обідком. На реверсі розташований напис «3 СЕНТЯБРЯ 1945», над ним – п’ятикутна зірочка. Усі написи і зображення на аверсі та реверсі опуклі.

Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою шириною 24 мм. Посередині широка червона смужка, по обидві сторони від якої чергуються біла, червона, біла і жовта смужки різної ширини. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.

Цікаві факти

    1. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 лютого 1951 р. було встановлено, що медаль «За перемогу над Японією» та посвідчення до неї у разі смерті нагородженого залишаються в його родині. До появи цього Указу медаль та посвідчення до неї після смерті нагородженого поверталися державі.
    2. Незважаючи на той факт, що Положення про медаль передбачало одноразове вручення, відомі випадки повторного нагородження. Так, наприклад, дві медалі «За перемогу над Японією» отримала Тетяна Лисенко, три – старший сержант М. Мишко. Це відбувалося через неуважність тих, хто складав списки, коли одна і та сама людина була зазначена у списках повторно.
    3. Серед медалей «За перемогу над Японією» пізнішого періоду є екземпляри, які мають на реверсі серійний номер. Походження номера встановити важко, однак він був нанесений не монетним двором. Такі екземпляри відомі і серед медалей «За оборону Ленінграда», «За оборону Сталінграда» та «За оборону Севастополя».