Народився 26 лютого 1917 р. в м. Житомир (Україна) у робітничій родині. Закінчив семирічну школу в Бердичеві та школу фабрично-заводського учнівства у Вінниці. Працював трактористом у колгоспі, був обраний секретарем комітету комсомолу Вінницького обласного транспортного тресту.
У 1937 р. був мобілізований до лав Червоної армії. У 1940 р. закінчив Одеську військову авіаційну школу льотчиків.
З початком німецько-радянської війни і до лютого 1944 р. молодший лейтенант Г. Герман брав участь у бойових діях у складі 42-го винищувального авіаційного полку (з 1943 р. – 133-й гвардійського винищувального авіаційного полку). Брав участь у фронтових випробуваннях 37 мм пушки на винищувачах Як-7Б. Мав одне важке поранення.
До середини вересня 1943 р. заступник командира ескадрильї 42-го винищувального авіаційного полку (у складі 3-ї повітряної армії Калінінського фронту) лейтенант Г. Герман здійснив 209 бойових вильотів, у 37 повітряних боях знищив 16 літаків противника.
У середині вересня 1943 р. в розпал боїв на Калінінський фронт прибув командувач ВПС Червоної армії маршал авіації О. Новіков. В один із днів його перебування на командному пункті 240-ї дивізії повітряні розвідники повідомили по радіо, що з аеродрому Шаталово злетіла група ворожих бомбардувальників – до 50 літаків. Невдовзі ці дані підтвердив розрахунок радіолокаційної станції. У повітря піднялося 6 ескадрилій. На висоті 2 500–3 000 м і практично над командним пунктом дивізії винищувачі зав’язали бій. Усі нацистські бомбардувальники спалахнули. Один з радянських пілотів на очах у інших збив два з них. Це викликало подив і захоплення. Усього під час цього нальоту противник втратив 7 літаків.
Маршал О. Новіков наказав уточнити прізвище льотчика, який збив 2 літаки. Ним виявився лейтенант Г. Герман – заступник командира ескадрильї 42-го винищувального авіаційного полку.
Наказом Президіуму Верховної Ради СРСР від 28 вересня 1943 р. Германа Григорія Івановича удостоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».
З лютого 1944 до травня 1945 р. Г. Герман служив у 900-му винищувальному авіаційному полку, де здійснював польоти на Як-9. На травень 1945 р. помічник командира з повітряно-стрілецької служби 900-го винищувального авіаційного полку (у складі 16-ї Повітряної армії 1-го Білоруського фронту) гвардії майор Г. Герман здійснив приблизно 300 бойових вильотів, провів близько 50 повітряних боїв та особисто знищив 17 літаків противника.
Після війни Г. Герман продовжував служити у ВПС. У 1949 р. закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 6 серпня 1955 р. гвардії полковник Г. Герман – у запасі. З 1969 р. він проживав у м. Вінниця. Помер 6 червня 2006 р. Похований на Центральному цвинтарі у Вінниці.
Меморизація:
Згідно з наказом міністра оборони України генерала армії О. Кузьмука, Героя Радянського Союзу гвардії полковника у відставці Г. Германа зараховано почесним солдатом в одну з військових частин ВПС України. У прес-службі Міністерства оборони повідомили, що тим самим «відзначено особистий внесок легендарного льотчика-винищувача у справу захисту батьківщини від нацистських загарбників, мужність та героїзм, проявлені у роки війни».
Нагороди:
медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (28.09.1943)
орден Леніна (28.09.1943)
два ордени Червоного Прапора (1941, 1943)
орден Олександра Невського (1944)
два ордени Вітчизняної війни І ступеня (1943, 1985)
медаль «За бойові заслуги» (1950)
тощо