Народився 11 липня[1] 1903 р. в с. Мале Старосілля (нині Черкаський р-н Черкаської обл., Україна). Кадровий військовий. Розпочав службу в лавах Червоної армії 11 листопада 1925 р. З 15 серпня 1942 р. В. Силенко брав участь у бойових діях проти нацистських загарбників у складі 45-ї стрілецької дивізії, 61-го стрілецького полку 74-ї гвардійської стрілецької дивізії, штабу 40-ї армії. У період з 10 вересня 1943 до 12 січня 1944 рр. був командиром 236-го гвардійського стрілецького полку у складі 74-ї гвардійської стрілецької дивізії. За роки війни отримав звання гвардії майора, гвардії підполковника. Завершив службу у званні полковника 11 липня 1953 р.
Інших відомостей про бойовий шлях, подальшу долю, місце проживання та дату смерті наразі немає.
[1] За іншими даними 11 червня.
Нагороди:
орден Леніна (15.11.1950)
два ордени Червоного Прапора (15.11.1943, 06.11.1945)
орден Олександра Невського (22.10.1943)
два ордени Червоної Зірки (25.01.1943, 03.11.1944)
медаль «За оборону Сталінграда» (22.12.1942)
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (09.05.1945)