Народився 11 вересня 1910 р. в м. Речиця (нині Гомельська обл., Білорусь). У серпні 1933 р. призваний на військову службу до лав Червоної армії.
Під час Другої світової війни служив на Західному та Ленінградському фронтах. З жовтня 1941 р. служив інженером ескадрильї 523-го винищувального авіаційного полку. Майор технічної служби, старший технік-лейтенант. Протягом 1941–1943 рр. ним було забезпечено 925 літаків на бойові вильоти, відремонтовано понад 150 літаків – у тому числі тих, що були пошкоджені під час повітряних боїв. Ісаак Вайнер одним з перших вивчив і засвоїв нову матеріальну частину літака ЛА-5.
За «безвідмовне забезпечення роботи матеріальної частини ескадрильї в період напруженої бойової роботи полку з розвідки військ противника, за забезпечення 881 бойового вильоту» І. Вайнер був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня.
Помер у 1990 р. Похований у м. Речиця.
Нагороди:
орден Червоного Прапора (30.04.1954)
два ордени Вітчизняної війни II ступеня (10.09.1944, 08.06.1945)
два ордени Червоної Зірки (06.10.1943, 20.06.1949)
медаль «За бойові заслуги» (03.11.1944)
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.» (09.05.1945)
медаль «За взяття Кенігсберга» (09.06.1945)