Народився 3 січня 1906 р. в с. Лугове Лівенського пов. Орловської губ., Російська імперія (нині Колпнянський р-н Орловської обл., РФ) у родині селянина. Навчався в сільській школі, яку так і не закінчив. У 1914–1926 рр. працював у селі пастухом. З 1927 р. працював на шахті «Центральна-Ірміно» у сел. Ірмінська копальня Луганської обл. коногоном, потім гальмівним. З 1933 р. почав працювати забійником на відбійному молотку. У 1935 р. закінчив на шахті курси забійників.
Шахтар Олексій Стаханов з відбійним молотком на тлі копра шахти «Центральна-Ірміно», 1938 р.
У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. за зміну (5 год. 45 хв.) разом із двома кріпильниками О. Стаханов видобув 102 тонни вугілля, що в 14 разів перевищило норму (7 тонн на один забійник), і встановив рекорд. Причина успіху була у новому розподілі праці. До цього у вибої одночасно працювали кілька людей, які вирубували за допомогою відбійних молотків вугілля, а потім, щоб уникнути обвалу, зміцнювали палями склепіння шахти. За кілька днів до встановлення рекорду в розмові із забійниками Стаханов запропонував кардинально змінити організацію праці у вибої. Вибійника необхідно звільнити від кріпильних робіт, аби він тільки рубав вугілля. 30 серпня 1935 р. о 22 год. до шахти спустилися Олексій Стаханов, кріпильники Гаврило Щиголєв та Тихон Борисенко, начальник ділянки Микола Машуров, парторг шахти Костянтин Петров та редактор багатотиражки Михайлов. Включили час відліку початку роботи.
Цей рекорд довів ефективність нового методу та сприяв зміні технології праці шахтарів. Дата рекорду була присвячена Міжнародному юнацькому дню. Приклад наслідували й інші шахти Донбасу, а потім – й інші галузі виробництва. З’явився заохочуваний комуністичною партією рух послідовників – стаханівський рух. Подібні рухи в робочому середовищі були пізніше розгорнуті й в інших соціалістичних країнах.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 вересня 1970 р. «за великі досягнення у розвитку масового соціалістичного змагання, за досягнення високої продуктивності праці та багаторічну діяльність щодо впровадження передових методів роботи у вугільній промисловості» помічнику головного інженера шахтоуправління № 2-43 комбінату «Торезант» Олексію Стаханову присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та медалі «Серп і Молот».
Помер О. Стаханов 5 листопада 1977 р. у м. Торез Донецької обл. Там і похований на міському цвинтарі.
Нагороди:
медаль «Серп і Молот» Героя Соціалістичної Праці (23.09.1970)
два ордени Леніна (08.12.1935, 23.09.1970)
орден Трудового Червоного Прапора (29.08.1953)
медаль «За трудову доблесть» (04.09.1948)