Народився 1889 р. в м. Одеса Херсонської губ., Російська імперія (нині Одеська обл., Україна). Розпочав службу у Всеросійській надзвичайній комісії (ВНК) з 1919 р., обіймаючи посаду керівника розвідки Одеської НК. У 1930–1934 рр. був начальником Псковського оперативного сектора Об’єднаного державного політичного управління (ОДПУ), трохи згодом – начальником управління робітничо-селянської міліції Управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) Західносибірського краю.
Протягом другої половини 1930-х рр. продовжив свій кар’єрний шлях у державних органах: у 1935–1937 рр. – начальник іноземного відділу Управління держбезпеки НКВС Білоруської РСР, начальник управління робітничо-селянської міліції УНКВС Харківської обл. З вересня 1937 до квітня 1939 р. обіймав посаду начальника 5-го (Особливого) відділу УНКВС Уссурійської обл. та Особливого відділу Приморської групи військ.
Напередодні Другої світової війни, у 1939 р., Д. Давидов був звільнений з органів НКВС, проте під час війни повернувся на службу до вже реорганізованої установи – Народного комісаріату державної безпеки (НКДБ). У 1943 р. Д. Давидову надано звання полковника держбезпеки. Після війни мешкав в Одесі.
Інших відомостей про бойовий шлях, подальшу долю та дату смерті Д. Давидова (Малишкевича) наразі немає.