Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – орден Червоної Зірки, молодша – орден «Знак Пошани» (небойова нагорода).
Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» – єдиний військовий орден СРСР, який з’явився після завершення Другої світової війни. Заснований Указом Президії Верховної Ради СРСР 28 жовтня 1974 р. за ініціативою міністра оборони СРСР А. Гречка. Орден з’явився в нагородній системі СРСР менше ніж за рік після появи ордена Трудової Слави і є по суті його аналогом.
Уперше орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня 17 лютого 1975 р. були нагороджені 57 військовослужбовців (радянських генералів та адміралів), які досягли великих успіхів у бойовій і політичній підготовці. Уперше знак ІІ ступеня отримав наприкінці липня 1976 р. генерал-лейтенант І. Виноградов за сумлінну службу і у зв’язку з його 70-літтям. Уперше знак І ступеня отримали 11 лютого 1982 р. генерал-лейтенант І. Колодяжний і генерал-майор В. Щербаков. Першим повним кавалером ордена у військово-повітряних силах став генерал-лейтенант авіації О. Боровський, у військах протиповітряної оборони – полковник Ю. Орлов, а на флоті – контр-адмірал В. Поршин. Останні нагороди орденом були здійснені 19 грудня 1991 р. Тоді було нагороджено 7 військовослужбовців.
За час існування ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» було здійснено 70 178 нагороджень:
I ступеня – 13
II ступеня – 589
ІІІ ступеня – 69 576.
Із Статуту про нагороду
Орденом нагороджувалися військовослужбовці радянської армії, Військово-морського флоту, прикордонних і внутрішніх військ за:
- успіхи, досягнуті в бойовій та політичній підготовці, підтримку високої бойової готовності та освоєння нової бойової техніки;
- за високі показники у службовій діяльності;
- за успішне виконання спеціальних завдань командування;
- за відвагу і самовідданість, проявлені під час виконання службового обов’язку та інші заслуги перед батьківщиною під час служби у збройних силах СРСР.
Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» носився на правому боці мундира і розташовувався після ордена Червоної Зірки.
Опис нагороди
Автором проєкту знака ордена «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» був інженер Військової академії ім. Дзержинського, полковник запасу Л. Пилипенко.
Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» І ступеня
Знак ордена виготовлений зі срібла 925 проби, з використанням позолоти, оксидування, білої та блакитної емалі. Складається із чотирьох частин. Перша – чотирикутна зірка, покрита блакитною емаллю, на якій розташовані дві перехрещені позолочені ракети, має позолочений обідок. Друга – теж чотирикутна позолочена, т. зв. штралова зірка, яка накладена на емалеву таким чином, що кінці штралової зірки розташовані між кінцями емалевої. У центрі штралової зірки розташований оксидований якір і пара стилізованих крил. Третя частина – круглий срібний медальйон, накладений на якір. У центрі медальйона розташований позолочений вінок з дубового листя, а по колу – напис «ЗА СЛУЖБУ РОДИНЕ В ВС СССР». Обідок покритий білою емаллю і облямований позолоченою смужкою. У нижній частині обідка нанесено знак «серп і молот». Четвертою частиною знака є позолочена п’ятикутна зірка, накладена на вінок і розташована в центрі медальйона. До реверса зірочки припаяний гвинт, на який накручується срібна гайка і таким чином скріплює всі чотири деталі знака. На реверсі усіх трьох ступенів у верхній частині знака по колу рельєфними літерами нанесено тавро «МОНЕТНЫЙ ДВОР», у нижній – порядковий номер. Заклепок на реверсі немає.
Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІ ступеня
Єдина відмінність знака ІІ ступеня полягає в тому, що штралова зірка, яка накладена на емалеву, не позолочена, а оксидована.
Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» ІІІ ступеня
Знак ордена ІІІ ступеня повністю виконаний без позолоти.
Загальна вага ордена (усіх трьох ступенів) – 64,5±3,0 г. Розмір ордена між емалевими кінцями зірки – 65х65 мм, між штраловими – 58х58 мм.На звороті орден для усіх ступенів має нарізний штифт з гайкою для кріплення нагороди до одягу.
Стрічка до ордена шовкова муарова блакитного кольору, з поздовжніми смужками жовтого кольору шириною 24 мм:
- для I ступеня – з однією смугою посередині стрічки шириною 6 мм;
- для II ступеня – з двома смужками по краях стрічки шириною 3 мм кожна;
- для IIІ ступеня – з трьома смужками по краях стрічки шириною 2 мм кожна.
Кавалери ордена, представлені в експозиції (номер нагороди)
- Герасимов Іван Миколайович – ІІІ ступінь (№ 16174)
- Чайка Олександр Антонович – ІІІ ступінь (№ 82690(2)?)
Цікаві факти
- Нагородження орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» відбувалося послідовно від ІІІ ступеня до І. З десяти орденів СРСР, які мали ступені, такий порядок нагородження був притаманний тільки трьом орденам: «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР», Слави і Трудової Слави.
- Велика кількість нагороджень цим орденом припала на військовослужбовців, які воювали в Афганістані. Але непоодинокими були випадки невдоволення цією відзнакою, оскільки орден могли отримати і ті, хто не брав участі в бойових діях. Наприклад, орденом «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» були нагороджені ліквідатори аварії на ЧАЕС.
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» був одним з п’яти орденів (до списку входили ще ордени Жовтневої Революції, Вітчизняної війни, «Мати-героїня» та «Материнська слава»), який залишався в родині кавалера після його смерті. До виходу Указу Президії Верховної Ради СРСР від 15 лютого 1977 р. усі інші нагороди після смерті орденоносця родичі повинні були повернути Президії Верховної Ради СРСР.
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» І ступеня був найрідкіснішим орденом в СРСР – усього 13 нагороджень. Але коротка історія існування ордена (17 років) і його низька популярність залишили цей факт непоміченим. Хоча виготовлено орденів І ступеня було набагато більше, ніж вручено (наприклад, І ступеня було виготовлено близько 500, ІІ – понад 3 000, а ІІІ – понад 140 000).