Історія створення нагороди
В ієрархії нагород рівносильний ордену Суворова (І і ІІ ступенів відповідно), молодша нагорода – орден Нахімова.
«Полководницькі» ордени Суворова, Кутузова, Богдана Хмельницького і Олександра Невського були відзнаками командирів сухопутних підрозділів, частин і з’єднань та військово-повітряних сил, рідко – моряків (за виключенням піхоти). Тому цілком логічно постало питання про затвердження відзнак для офіцерів і адміралів Військово-морського флоту (далі – ВМФ).
Ідея створення відзнаки належить Головнокомандувачу ВМС СРСР в 1941–1945 рр., адміралу М. Кузнецову. Влітку 1943 р. на доповіді у Й. Сталіна він висловився про доцільність започаткування орденів Ушакова і Нахімова, але підтримки тоді не отримав. До цього питання повернулися на початку 1944 р.
Два ордени – Ушакова і Нахімова, а також дві однойменні медалі були засновані 3 березня 1944 р.
Названий на честь російського флотоводця, керівника битви з турецьким флотом біля мису Каліакрія 1791 р., адмірала, Федора Ушакова.
Уперше орденом Ушакова І ступеня були відзначені контр-адмірал П. Болтунов і генерал-лейтенант В. Єрмаченков 16 травня 1944 р. за успішні дії щодо звільнення Криму від нацистської окупації. Остання нагорода відбулася в 1968 р.
Орден був збережений у системі державних нагород Російської Федерації від 20 березня 1992 р., але до 2010 р. не мав затвердженого статуту і офіційного опису.
За час існування ордена Ушакова було здійснено 241 нагородження (з них 23 ордени отримали з’єднання, частини та навчальні заклади ВМФ):
I ступеня – 47
ІІ ступеня – 194.
Із Статуту про нагороду
Орденом нагороджувалися офіцери ВМФ за видатні успіхи в розробці, проведенні і забезпеченні морських активних операцій, внаслідок чого в боях за батьківщину була досягнута перемога над ворогом, який чисельно переважав.
Орденом Ушакова І ступеня нагороджувалися офіцери ВМФ за:
- відмінно організовану і проведену операцію в морі проти ворога і проти його узбережжя, досягнуті успіхи у знищенні ворога, його воєнних кораблів і транспорту;
- ініціативність і рішучість у керуванні операцією чи боєм, що призвели до розгрому противника, який чисельно переважав, його берегових баз та укріплень, але при цьому зберегли власну боєздатність і вирішили поставлену задачу;
- вміло організовану і проведену десантну операцію, при якій десант виконав поставлену задачу і зберіг власну боєздатність.
Орденом Ушакова ІІ ступеня нагороджувалися офіцери ВМФ за:
- вміле керівництво й успішні дії в морі і берегових об’єктах, які призвели до знищення значної частини сил і засобів противника, його кораблів і транспорту;
- відмінну організацію і керівництво частиною сил флоту, яка брала участь у великій десантній операції чи висадці десанту;
- успішне виконання бойового завдання, у ході якого було знищено значну частину сил противника;
- відмінне керівництво операціями, які призвели до великих бойових успіхів.
Орден Ушакова І і ІІ ступенів носився на правому боці мундира після орденів Суворова відповідних ступенів.
Опис нагороди
Проєкт ордена Ушакова розробив начальник організаційно-мобілізаційного управління Наркомату ВМФ СРСР капітан 1-го рангу (згодом віце-адмірал) Б. Хоміч. Він також є автором проєкту гвардійського військово-морського прапора, знаків «Гвардія» для моряків і знака «командир підводного човна».
Орден Ушакова І ступеня
Знак являє собою платинову опуклу п’ятикутну зірку, на якій нанесені промені, що розходяться – т. зв. штралова зірка. На зірку накладено срібний оксидований якір і якірний цеп, які обрамлюють медальйон. Золотий медальйон із барельєфом адмірала Ф. Ушакова облямований тросом і внизу золотими лавровою і дубовою гілками, на з’єднанні яких накладено золоті серп і молот. Тло медальйона покрите блакитною емаллю, у верхній частині містить напис золотими літерами «АДМИРАЛ УШАКОВ». Загальна вага ордена – 48,4±2,0 г. Розмір – 56х56 мм.
Орден Ушакова ІІ ступеня
Знак ордена складається із золотої штралової зірки, срібного оксидованого якоря із цепом і срібного медальйона. У центрі медальйона срібний барельєф із зображенням адмірала Ф. Ушакова. Тло так само покрите блакитною емаллю, літери напису «АДМИРАЛ УШАКОВ» срібні. Під медальйоном на якорі відсутні лаврова і дубова гілки, на тренді якоря срібний серп і молот.
Виокремлюють два різновиди ордена Ушакова ІІ ступеня. Їх відмінність полягає у реверсі: в одному випадку візуалізуються дві заклепки, якими прикріплено медальйон до зірки, в іншому – лише одна. Загальна вага ордена – 42,2±1,7 г. Розмір – 56х56 мм.
На звороті знак має нарізний штифт з гайкою для прикріплення ордена до одягу.
До ордена Ушакова додавалася шовкова муарова стрічка шириною 24 мм. У її забарвленні використані кольори Андріївського військово-морського прапора імперської Росії:
- для І ступеня посередині стрічки блакитна смуга шириною 5 мм, ближче до країв дві білі смуги шириною 8 мм кожна, та по краях стрічки блакитні смужки шириною 1,5 мм кожна;
- для ІІ ступеня посередині біла смуга шириною 11 мм, ближче до країв дві блакитні смуги шириною 5 мм кожна, по краях стрічки білі смужки шириною 1,5 мм кожна.
Кавалери ордена, представлені в експозиції (номер нагороди)
- Богорад Самуїл Нахманович – ІІ ступінь (№ 218)
- Боярченко Петро Васильович – ІІ ступінь (№ 243)
- Левченко Гордій Іванович – І ступінь (№ 13)
- Михайлов Петро Павлович – ІІ ступінь (№ 160)
- Свердлов Абрам Григорович – ІІ ступінь (№ 6)
Цікаві факти
- Усього за час існування ордена Ушакова (1944–1991 рр.) було здійснено 241 нагородження. Але орден Ушакова ІІ ступеня за номером 243 отримав П. В. Боярченко. Це сталося внаслідок того, що видаватися ордени почали не з першого номера, а з третього.
- Через малу кількість нагороджень орден Ушакова є доволі рідкісним радянським орденом і тому орден Ушакова І ступеня посідає друге місце за вартістю серед орденів СРСР (після ордену «Перемога», яких було випущено всього 20 екземплярів, але один було анульовано).
- Під час розробки статутів орденів Ушакова і Нахімова виникла дискусія через ієрархію цих нагород. Справа в тому, що за радянських часів ім’я Федора Ушакова, на рахунку якого багато перемог і жодної поразки, було маловідомим, на відміну від Павла Нахімова – героя Кримської війни 1853–1856 рр. Але ініціатор запровадження орденів, адмірал М. Кузнецов все таки наполіг, щоб орден Ушакова був за ієрархією вищою нагородою.
- У роки Другої світової війни були випадки, коли офіцер міг бути удостоєний і найвищого «сухопутного» ордена Суворова, і найвищого «морського» ордена Ушакова. Так, орденами Суворова ІІ ступеня та Ушакова ІІ ступеня був нагороджений Герой Радянського Союзу П. І. Державін.
- Єдиним іноземцем, який удостоєний ордена Ушакова І ступеня, був британець, адмірал сер Бертрам Хоум Рамсей. Він отримав нагороду у 1944 р.
- У 1968 р. відбулось останнє нагородження орденом Ушакова. Його отримала Військово-морська академія (м. Санкт-Петербург). Прикметно, що цей навчальний заклад у 2012 р. був перейменований на честь засновника ордена Ушакова, адмірала М. Кузнецова.