Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль «За бойові заслуги» (бойова нагорода), молодша – медаль «За трудову доблесть» (небойова).
Медаль заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 3 березня 1944 р. Пізніше, у 1947 р., в Указ були внесені зміни. Медаль названа на честь російського флотоводця, одного з організаторів і керівників Севастопольської оборони 1854–1855 рр. адмірала Павла Нахімова, який відзначився прагненням нанести противнику значного удару, при цьому зберігши власну обороноздатність.
Ідея створення відзнаки належить Головнокомандувачу ВМС СРСР в 1941–1945 рр., адміралу М. Кузнецову. Влітку 1943 р. на доповіді у Й. Сталіна він висловився про доцільність започаткування орденів і медалей Ушакова та Нахімова як відзнак за подвиги на морських театрах, але підтримки тоді не отримав. До цього питання повернулися на початку 1944 р. Тоді були затверджені ордени Ушакова і Нахімова та відповідні однойменні медалі.
Уперше медаллю Нахімова були нагороджені 10 квітня 1944 р. розвідники Північного флоту: сержант М. Колосов, червонофлотці Є. Толстов і Ф. Мошков.
Відомі випадки повторного нагородження медаллю Нахімова. Наприклад, дві медалі отримали старшини ІІ статті Г. Трофименко і С. Шевченко, червонофлотець І. Мека.
За час існування медалі Нахімова в СРСР було здійснено понад 13 тис. нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю Нахімова нагороджувалися матроси і солдати, старшини і сержанти, мічмани і прапорщики Військово-морського флоту і морських частин прикордонних військ за вмілі, ініціативні та сміливі дії, що сприяли успішному виконанню бойових завдань кораблів та частин на морських театрах; мужність під час захисту державного морського кордону СРСР; самовідданість, проявлену при виконанні військового обов’язку.
Медаль Нахімова носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За бойові заслуги».
Опис нагороди
Автори проєкту медалі – художники А. Діодоров і М. Волков та капітан 1-го рангу Б. Хоміч.
Медаль виготовлялася з бронзи. Має форму круга діаметром 36 мм. У центрі медальйона поміщено барельєфне зображення Нахімова в профіль, обрамлене по колу опуклими крапочками (загальна їх кількість – 110). Вгорі над портретом по колу розташований напис «АДМИРАЛ НАХИМОВ», під зображенням – дві лаврові гілки, з’єднані п’ятикутною зірочкою.
Реверс медалі Нахімова
На реверсі медалі барельєфне зображення вітрильника, обрамлене кільцем із тросу, накладене на два якорі, що перехрещуються. Вітрильник і якорі обрамлені по колу цепом. По обідку медалі розташовані опуклі крапочки, як і на аверсі, але тут їх кількість – 111. Аверс і реверс медалі обрамлені по колу однаковими обідками.
Загальна вага (без колодки) – 20,8±1,05 г. Розмір медалі – 36х36 мм.
Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою синього кольору шириною 24 мм і трьома білими смужками шириною 3 мм кожна. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Герої, медалі яких представлені в експозиції (номер нагороди)
- Наразі ім’я не встановлено (№ 13053)
Цікаві факти
- Під час німецько-радянської війни право нагороджувати медаллю Нахімова від імені Президії ВР СРСР належало командуванню ВМФ. І перші нагородження відзнакою відбулися вже у квітні 1944 р. та пізніше, однак перший Указ Президії ВР СРСР про нагородження медаллю Нахімова вийшов тільки 17 липня 1945 р. Згідно з ним нагороду отримали 15 військовослужбовців США.
- Як і медаль Ушакова, медаль Нахімова також оригінальна, відрізняється від інших радянських медалей. Медаль Нахімова має незвичне вушко, яке кріпиться масивною основою до медальйона за допомогою пайки. Медаль Нахімова – єдина радянська нагорода, серійний номер якої був розташований на гурті (ребрі) у нижній його частині на 6 годин за циферблатом. Цікаво, що на дублікатах нагороди серійний номер наносився не на гурті, а на реверсі під вітрильником (між нижньою хвилею і тросом) або над ним (між тросом і цепом).
