Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль «За відвагу», молодша – медаль «За бойові заслуги».
Медаль заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 3 березня 1944 р. Пізніше, у 1947 р., в Указ були внесені зміни. Медаль названа на честь російського флотоводця, керівника битви з турецьким флотом біля мису Каліакрія 1791 р., адмірала, Федора Ушакова.
Ідея створення відзнаки належить Головнокомандувачу ВМС СРСР в 1941–1945 рр., адміралу М. Кузнецову. Влітку 1943 р. на доповіді у Й. Сталіна він висловився про доцільність започаткування орденів і медалей Ушакова та Нахімова як відзнак за подвиги на морських театрах, але підтримки тоді не отримав. До цього питання повернулися на початку 1944 р. Тоді були затверджені ордени Ушакова і Нахімова та відповідні однойменні медалі.
Уперше медаллю Ушакова були нагороджені 20 квітня 1944 р. мічмани Чорноморського флоту С. Горохов, В. Степаненко і старшина І статті В. Щевбунов.
Відомі випадки повторного нагородження медаллю Ушакова. Наприклад, дві медалі Ушакова отримали старшина ІІ статті Д. Єременко, П. Кладієв, О. Федоренко, В. Борисов і Є. Кутишев.
Під час німецько-радянської війни, у період 1944–1945 рр., медаллю Ушакова були нагороджені близько 14 тис. моряків.
За час існування медалі Ушакова в СРСР було здійснено понад 15 тис. нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю Ушакова нагороджувалися матроси і солдати, старшини і сержанти, мічмани і прапорщики Військово-морського флоту і морських частин прикордонних військ за особисту мужність і відвагу в боях з ворогами соціалістичної вітчизни на морських театрах; під час захисту державного морського кордону СРСР; при виконанні бойових завдань і військового обов’язку у воєнний та мирний час.
Медаль Ушакова носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За відвагу».
Опис нагороди
Автори проєкту медалі – художник А. Діодоров і капітан 1-го рангу Б. Хоміч.
Медаль виготовлялася зі срібла 925 проби. Має форму круга діаметром 36 мм. У центрі медальйона поміщено барельєфний портрет Ушакова, обрамлений по колу опуклими крапочками (загальна їх кількість – 84). Вгорі над портретом по колу розташований напис «АДМИРАЛ УШАКОВ», між словами – п’ятикутна зірочка. Під зображенням Ушакова дві лаврові гілки, з’єднані стрічкою. Аверс медалі обрамлений по колу обідком.
Реверс медалі Ушакова. Варіант 1. Ранній
Медаль накладена на якір висотою 48,5–49 мм (включаючи кільце у верхній частині) і є з ним одним цілим.
Вміст срібла в медалі – 31,747 г. Загальна вага (без колодки) – 34,65±1,0 г. Розмір – 36 мм в діаметрі по ширині (без колодки).
Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою блакитного кольору шириною 24 мм і білими (шириною 2 мм) та синіми (шириною 1,5 мм) смужками по краях. Зверху п’ятикутної колодки від верхніх її кутів до вушка медалі кріпиться срібний якірний цеп. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Герої, медалі яких представлені в експозиції (номер нагороди)
- Солодкий Іван Кирилович (№ 14010)
Цікаві факти
- Після розпаду СРСР у 1991 р. медаль Ушакова була збережена в нагородній системі РФ. Зовнішній вигляд медалі не змінився. На реверсі стали штампувати тавро монетного двору і серійний номер, під яким розташована опукла горизонтальна риска.
- Існували непоодинокі випадки нагороджень обома «морськими» медалями Ушакова і Нахімова. Наприклад, старшина І статті, Герой Радянського Союзу, Г. Давиденко, червонофлотці О. Портнов, В. Родик, Г. Титков та ін.