Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль «За оборону Києва», молодша – медаль «За оборону Радянського Заполяр’я».
Медаль «За оборону Кавказу» заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 1 травня 1944 р. Пізніше, того ж року, у Положення про медаль були внесені зміни.
Ідея її створення полягала у потребі відзначити подвиги учасників боїв за Кавказ і його оборони.
Битва за Кавказ поділяється на два етапи:
1) наступ німецько-румунських військ (25 липня 1942 р. – 31 грудня 1942 р.);
2) контрнаступ радянських військ (1 січня – 9 жовтня 1943 р.).
Родовища Баку і Північного Кавказу були одним із найбільших джерел сировини для отримання пального, там добували близько 90 % усіх нафтових продуктів СРСР. Втрата цього місця залишала СРСР без пального, тому для гітлерівської Німеччини взяття цих територій було дуже важливим. З метою захоплення Кавказу і Закавказзя був розроблений окремий стратегічний план «Едельвейс». Через нерівність сил, радянські війська змушені були стати в оборону і вимотувати противника. У результаті за пів року німецькі та румунські війська, втративши понад 100 тис. солдатів і офіцерів, 1 358 танків, 2 000 літаків, 22 тис. автомашин, стали в оборону. Наступ Червоної армії зірвав плани гітлерівського командування, утім радянським військам не вдалося оточити противника та завдати йому остаточної поразки – німецькі та румунські війська евакуювалися в Крим і на Донбас.
Втрати воюючих сторін у ході операції склали: з боку Червоної армії – понад 260 тис. осіб вбитими; з боку Вермахту і союзних сил (Румунія, Словацька Республіка) – близько 281 тис. вбитими і пораненими.
Одним із тих, хто отримав медаль «За оборону Кавказу», був молодший сержант М. Голодовський.
За час існування медалі «За оборону Кавказу» було здійснено близько 870 000 нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю нагороджувалися всі учасники оборони Кавказу, як військовослужбовці Червоної армії, Військово-морського флоту і військ НКВС, так і цивільні, які брали безпосередню участь в обороні регіону від липня 1942 до жовтня 1943 р. Військові мали обороняти Кавказ не менше трьох місяців із зазначеного періоду. Цивільні могли отримати відзнаку також за будівництво оборонних укріплень від осені 1941 р. Військові та цивільні, які отримали поранення у період оборони Кавказу або відзначені іншими нагородами за оборону Кавказу, отримували медаль «За оборону Кавказу» незалежно від терміну участі в обороні.
Медаль «За оборону Кавказу» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За оборону Києва».
Опис нагороди
Автор малюнка медалі – художник М. Москальов.
Реверс медалі
Медаль «За оборону Кавказу» виготовлялася з латуні. Має форму круга діаметром 32 мм. На аверсі медалі в центрі зображено гору Ельбрус. У нижній частині, біля підніжжя гори, нафтові вежі і танки, що рухаються. Над вершиною гори у небі літаки. Над зображенням по колу розташований напис «ЗА ОБОРОНУ КАВКАЗА». Аверс медалі обрамлений фігурним обідком, на якому зображено ґрона винограду і квіти. У верхній частині обідка п’ятикутна зірочка, у нижній – напис «СССР», на нього накладена стрічка та символ «серп і молот». Аверс медалі обрамлений по колу обідком. На реверсі розташований напис «ЗА НАШУ СОВЕТСКУЮ РОДИНУ». Над ним – серп і молот. Усі написи і зображення на аверсі та реверсі опуклі.
Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою оливкового кольору шириною 24 мм. Посередині дві білі смуги шириною 2 мм, розділені оливковою смугою шириною 2 мм. По краях стрічки сині смужки шириною 2,5 мм кожна. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Цікаві факти
- Медалі «За оборону Кавказу», якими нагороджувалися загиблі у боях чи померлі від ран особи, передавалися родинам разом із посвідченням до медалі.
- Як виняток, відомий випадок повторного нагородження медаллю «За оборону Кавказу» лектора відділу агітації і пропаганди ЦК ВКП(б) Клавдії Кірсанової.
- Серед медалей «За оборону Кавказу» відомі екземпляри, на аверсі яких за спинами танкістів видно стволи рушниць. Інші медалі цих елементів не мають. Експерти стверджують, що ці медалі раннього зразка. Пізніше, через зношення чи видозміни штампу дрібні деталі було втрачено, тому наступні екземпляри медалі не мали танкістів зі зброєю за спинами.