Історія створення нагороди
В ієрархії нагород старша – медаль «За взяття Відня», молодша – медаль «За визволення Белграда».
Медаль «За взяття Берліна» заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 9 червня 1945 р.
Після підписання акту про капітуляцію нацистської Німеччини, влада СРСР вирішила заохотити бійців, які були учасниками штурму європейських столиць. Із цією метою на початку червня 1945 р. була заснована серія нагород. При чому, якщо країна, столицю якої штурмувала радянська армія, була на боці нацистської Німеччини, медаль називалася «За взяття», якщо ж столиця була окупована гітлерівцями – «За визволення». На противагу їм, серія медалей, які відзначали подвиги учасників боїв за радянські міста, називалася «За оборону».
Ідея створення медалі «За взяття Берліна» полягала у потребі відзначити подвиги учасників боїв за м. Берлін і його штурму.
Берлінська наступальна операція (16 квітня – 2 травня 1945 р.) – одна з останніх стратегічних операцій радянських військ, у результаті якої вони зайняли Берлін, що означало капітуляцію Третього Райху. Наступ на місто здійснювали сили 1-го і 2-го Білоруських, 1-го Українського фронтів, 1-а і 2-га армії Війська Польського, частини Балтійського флоту і Дніпровської флотилії загальною кількістю близько 2,5 млн осіб проти 200 тис. військовослужбовців Вермахту. Наступ розпочався 16 квітня 1945 р., а вже за 6 днів радянські війська вели вуличні бої. У ніч на 1 травня Райхстаг був захоплений, після чого воєнні дії в Європі були завершені.
Втрати воюючих сторін у ході операції склали: з боку Червоної армії і союзних сил (Польща) – 81 тис. осіб вбитими або зниклими безвісти, 280 тис. пораненими; з боку Вермахту – орієнтовно від 100 тис. вбитими, близько 200 тис. пораненими та 400 тис. полоненими.
Серед нагороджених медаллю «За взяття Берліна» маршали СРСР П. Батицький, Г. Жуков, І. Конєв, письменники О. Гончар, В. Гроссман, старший сержант Б. Завидович, сержанти М. Кантарія і М. Єгоров, які підняли прапор СРСР над Райхстагом та ін.
За час існування медалі «За взяття Берліна» було здійснено близько 1 100 000 нагороджень.
З Положення про нагороду
Медаллю нагороджувалися безпосередні учасники штурму і взяття Берліна в період від 22 квітня до 2 травня 1945 р. – військовослужбовці Червоної армії, Військово-морського флоту і військ НКВС, а також організатори і керівники бойових операцій під час взяття цього міста.
Медаль «За взяття Берліна» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За взяття Відня».
Опис нагороди
Автор рисунку медалі – художник О. Кузнецов.
Реверс медалі
Медаль «За взяття Берліна» виготовлялася з латуні. Має форму круга діаметром 32 мм. На аверсі медалі в центрі напис «ЗА ВЗЯТИЕ БЕРЛИНА», угорі над нею – п’ятикутна зірочка, унизу – дві дубові гілки, з’єднані стрічкою. Аверс медалі обрамлений по колу обідком. На реверсі напис «2 МАЯ 1945» (дата взяття міста), під ним – п’ятикутна зірочка. Усі написи і зображення на аверсі та реверсі опуклі.
Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою червоного кольору шириною 24 мм. Посередині стрічки п’ять смужок: три чорні і дві помаранчеві. По краях стрічка обрамлена тоненькими смужками помаранчевого кольору. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.
Герої, медалі яких представлені в експозиції (номер нагороди)
- Завидович Борис Маркович (№ ???)
Цікаві факти
- Останнє в історії нагородження цією відзнакою відбулося влітку 2003 р. У російському посольстві у Вірменії медаль вручили мешканцю Єревана А. Зеленцову. Під час штурму Берліна гвардії старшина Зеленцов був поранений, потрапив до шпиталю та з якихось причин не отримав нагороди. Медаль знайшла його лише через 58 років.
- Для затвердження медалі «За взяття Берліна» було створено кілька проєктів. Так, на одному з них були зображені радянські танки, які позували на тлі Бранденбурзьких воріт; на другому – радянський солдат, який паплюжить свастику; на третьому – схрещені ключі, які символізували капітуляцію Берліна та ін. Але зупинилися на ідеї створити медалі серій «За взяття» і «За визволення» лише з назвами міст на аверсі, а на реверсі зазначати дати звільнення цих міст від нацистів.
- Серед чотирьох медалей серії «За взяття», тільки у медалі «За взяття Берліна» на реверсі п’ятикутна зірочка розташована не над датою, а під нею.