ГЕРОЇ ТА НАГОРОДИ II СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Історія створення нагороди

В ієрархії нагород старша – медаль «За оборону Ленінграда», молодша – медаль «За оборону Одеси».

Медаль заснована Указом Президії Верховної Ради СРСР 1 травня 1944 р.

Ідея створення медалі належала начальнику тилу генералу А. Хрульову і полягала у потребі відзначити подвиги учасників боїв за м. Москва та її оборони. Робота над створенням медалі розпочалася наприкінці червня 1943 р. За декілька днів перші ескізи були представлені для затвердження, але в силу нагальних питань, рішення тоді не було прийняте і до роботи повернулися лише в січні 1944 р.

Бої за Москву (30 вересня 1941 р. – 20 квітня 1942 р.) – це низка оборонних і наступальних операцій Червоної армії щодо захисту столиці СРСР від Вермахту. У результаті битви наступ німецьких військ був зупинений на підступах до Москви, згодом Червона армія перейшла у контрнаступ і звільнила кілька захоплених нацистами територій. Вермахт зазнав першої масштабної поразки у Другій світовій війні, внаслідок чого план блискавичної війни провалився. Втрати воюючих сторін у ході операції склали: з боку Червоної армії – 1 млн 800 тис. вбитими і пораненими; з боку Вермахту і союзних сил (Франція) – 457 тис. вбитими і пораненими. 8 травня 1965 р. Москві було присвоєно звання «Місто-Герой».

Уперше медаллю «За оборону Москви» 20 липня 1944 р. був нагороджений Й. Сталін, який на період оборони міста вирішив там залишитися.

За час існування медалі «За оборону Москви» було здійснено близько 1 020 000 нагороджень.

З Положення про нагороду

Медаллю нагороджувалися всі учасники оборони Москви, як військовослужбовці та вільнонайманий склад Червоної армії і військ НКВС, так і цивільні, які обороняли місто не менше місяця у період з 19 жовтня 1941 р. до 25 січня 1942 р.; військовослужбовці ППО та частин МППО і цивільні, які захищали місто від повітряних нальотів противника з 22 липня 1941 до 25 січня 1942 р.; військові та цивільні з населення Москви та Московської обл., які брали участь у будівництві оборонних споруд.

Медаль також вручалася партизанам Московської обл. і активним учасникам оборони міста-героя Тули.

Медаль «За оборону Москви» носилася на лівому боці мундира і розташовувалася після медалі «За оборону Ленінграда».

Опис нагороди

Автор малюнка медалі – художник М. Москальов.

016 Za oboronu Leningrada reversРеверс медалі

Медаль виготовлялася із латуні. Має форму круга діаметром 32 мм. На аверсі медалі зображена частина Червоної площі з пам’ятником Мініну і Пожарському. На передньому тлі – танк Т-34 з групою бійців на ньому, над площею – летять літаки. У верхній частині медальйона напис «ЗА ОБОРОНУ МОСКВЫ», у нижній – дві лаврові гілки, з’єднані п’ятикутною зірочкою. Аверс медалі обрамлений по колу обідком. На реверсі розташований напис «ЗА НАШУ СОВЕТСКУЮ РОДИНУ». Над ним – серп і молот. Усі написи і зображення на аверсі та реверсі опуклі.

Медаль за допомогою вушка і кільця з’єднана з п’ятикутною колодкою, обтягнутою шовковою муаровою стрічкою шириною 24 мм. Ні ній три повздовжні смужки оливкового кольору шириною 5 мм кожна і дві червоні смужки шириною 4 мм кожна. По краях стрічки вузенькі червоні смужки. Кріпиться медаль до одягу за допомогою булавки, що на звороті колодки.

Герої, медалі яких представлені в експозиції (номер нагороди)

    1. Кір’янов Микола Олександрович (№ ???)

Цікаві факти

    1. Фалеристи розрізняють два варіанти медалі «За оборону Москви». Головна відмінність полягає у конструкції вушка. Перший варіант – вушко з’єднане з медальйоном за допомогою пайки. Колодка медалі двошарова, виготовлена з важкого металу. Такий варіант ранній, вручали його під час Другої світової війни і невдовзі після її завершення. Другий варіант – вушко цільноштамповане. Колодка одношарова, виготовлена з алюмінію. Цей варіант вручався після Другої світової війни зазвичай тим, хто з якоїсь причини не отримав медаль раніше.
    2. У числі нагороджених медаллю «За оборону Москви» понад 20 тис. дітей і підлітків, які брали участь в обороні міста.